Хтось у владі намагається взяти інтернет під контроль - це схоже на роботу на росію

Від початку 1990-х держава в росії та в Україні намагалася взяти інтернет під контроль. В росії це вдалося. Результат на табло. В Україні це не вдалося. Але вдасться найближчим часом, якщо ми з вами не зможемо це зупинити.

Про це пише Валерій Пекар, ггромадський активіст, викладач, підприємець, у своєму блозі у виданні Цензор.НЕТ.

Тепер все по порядку. Війна створює великі загрози критичній інфраструктурі, через це держава визначила орган, який буде опікуватися її захистом, -- це Держспецзв’язку -- і посилює його спроможність. Це дуже добре.

Але є одне але.

У законопроєкті #8087 Держспецзв’язку наділяється великими правами щодо надання прямих обов’язкових до виконання розпоряджень щодо захисту державних інформаційних ресурсів, критичної інфраструктури тощо. Це добре.

Але є одне але.

Закон виписаний таким чином, що права ці розповсюджуються на всіх суб’єктів без винятку: перевірки з залученням СБУ та Кіберполіції (але без захисту прав тих, кого перевіряють), обов’язкові до виконання приписи (але без порядку оскарження), доступ до будь-якого обладнання фізичних та юридичних осіб (але без обмежень КПК), встановлення на мережах будь-якого обладнання тощо. Закон виписаний таким чином, що під його дію підпадають не лише державні інформаційні ресурси та критична інфраструктура, а будь-які системи, де зберігаються персональні дані чи конфіденційна інформація з обмеженим доступом недержавного характеру (у тому числі ваш телефон та ваш робочий і домашній комп’ютери підпадають під це визначення). Будь-який постачальник послуг, будь-який інтернет-провайдер, дата-центр, інтернет-магазин чи інтернет-сервіс мають бути готовими, що до них прийде Держспецзв’язку (разом із СБУ), отримає доступ до будь-якого обладнання, будь-якої інформації, встановить своє обладнання та видасть обов’язковий для виконання припис, право на оскарження якого законом не передбачене.

Такі надзвичайно широкі повноваження:

1) по-перше, створюють гігантські корупційні ризики для приватних осіб та бізнесу,

2) по-друге, створюють загрозу національній безпеці (один "крот" в системі означає доступ до всього, що є в країні),

3) по-третє, суперечать базовим принципам верховенства права (з яким у нас і так не все гаразд),

4) четверте, по суті, порушують Конституцію в частині базових прав і свобод,

5) п’яте, позбавляють громадян, підприємства, органи влади та місцевого самоврядування будь-яких механізмів захисту.

Це треба зупинити. Нескладно буде доопрацювати законопроєкт таким чином, щоб він стосувався лише державних інформаційних ресурсів та критичної інфраструктури. Так і було задумано на початку, але ми не дізнаємося, хто раніше добіг до тексту -- корупціонери, російські шпигуни чи прихильники авторитаризму, а може, всі троє одночасно.

ВІД РЕДАКЦІЇ

Нагадаємо, що керівником Держспецзв’язку, який є знеособленим "автором" скандального законопроєкту, є такий собі Юрій Щиголь — фігурант корупційних скандалів і автор шкідливих для обороноздатності держави ініціатив (подробиці у публікаціях Костянтин Корсун: НАБУ розслідує розкрадання міжнародної допомоги на кіберзахист керівництвом Держспецзв’язку (Щиголь, Жора, Маковський) і Чому Юрій Щиголь постійно бреше? Свіжа статистика кібератак: чи можна їй довіряти — Костянтин Корсун; Тотальная безответственность. Кибератака на Украину: как это стало возможным и последствия; President.gov.ua? gov.Ze? gov.no!; «Кіберцентр» ім. Зеленського: «Жарт, повторений двічі – удвічі смішніший»).

Вгорі: Юрій Щиголь, очільник Держспецзв’язку. Фото з відкритих джерел

«Аргумент»