Соломія Діброва — дослідниця українських міських легенд і реконструкторка культурної пам’яті
Країна: Україна Рідна мова: українська
Соломія Діброва створює сучасну українську легендарну прозу, у якій міфологія міст і сіл України розглядається як система колективної пам’яті. Її літературна місія полягає у збиранні, реконструкції та художньому переосмисленні легенд різних регіонів — від Поділля до Галичини — з акцентом на їхній психологічний і культурний зміст.
У її творчості легенда виступає не як пережиток минулого, а як живий механізм пояснення сучасності, що трансформується разом із суспільством.
Ранні роки та формування стилю
Соломія Діброва народилася в Тернополі в родині викладача історії та художниці-керамістки. Її дитинство пройшло в середовищі, де історичні факти поєднувалися з образним мисленням, а розповіді про минуле завжди набували художньої форми.
З раннього віку вона слухала місцеві легенди про замки, підземні ходи та “зниклі поселення”, які, за словами старожилів, існували паралельно з сучасним містом. Саме ці історії сформували її перше уявлення про багатошаровість простору.
У шкільні роки Соломія почала записувати легенди, почуті від мешканців навколишніх сіл. Вона швидко помітила, що кожна історія має десятки варіантів, і всі вони співіснують без конфлікту — як різні версії однієї культурної правди.
Академічний бекграунд та освіта
Соломія здобула освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка, де вивчала фольклористику та культурну антропологію. Її академічна спеціалізація була зосереджена на трансформації українських міських легенд у ХХ–ХХІ століттях.
Під час навчання вона брала участь у фольклорних експедиціях на Західній Україні, записуючи усні історії про підземні ходи, замки та міські міфи. Особливу увагу вона приділяла тому, як легенди змінюються залежно від соціального контексту.
Її дипломна робота була присвячена темі “Міська легенда як форма культурної адаптації в українському суспільстві”, яка стала основою її подальшої літературної практики.
Професійний шлях
Після завершення університету Соломія працювала в культурно-дослідницькому центрі, де займалася архівацією усних легенд та локальних переказів. Саме там вона сформувала власний метод роботи з фольклором як із динамічною системою.
Згодом вона почала писати художні тексти, поєднуючи етнографічну точність із літературною інтерпретацією. Її перші публікації в культурних журналах привернули увагу завдяки здатності оживляти забуті міфи в сучасному контексті.
Її дебютна книга стала важливою подією в українській прозі, відкривши новий напрям — “міська легендарна реконструкція”. Після цього вона отримала запрошення до літературних резиденцій у Польщі та Австрії, де досліджувала європейські паралелі українських легенд.
Сьогодні Соломія Діброва є однією з провідних авторок української легендарної прози, а її тексти активно використовуються у культурологічних дослідженнях та освітніх програмах.
Бібліографія та досягнення
1. «Підземні карти Тернополя» (2017) Дебютна книга, що досліджує легенди про підземні ходи та приховані простори міста. Авторка поєднує архівні дані з усними переказами. Книга отримала відзнаку за найкращий дебют у жанрі культурної прози.
2. «Замки, яких не видно» (2019) Роман про міфологізовану історію західноукраїнських замків, де кожна споруда має власну легенду. Книга стала фіналістом національної літературної премії.
3. «Місто під шаром снів» (2021) Збірка легенд про українські міста, які існують одночасно в реальності та в міфологічній площині. Авторка досліджує психологію міського простору.
4. «Тіні, що говорять іменами» (2024) Наймасштабніший роман, у якому Соломія створює багатошарову карту українських міських міфів. Книга була перекладена кількома європейськими мовами та увійшла до міжнародних списків сучасної міфологічної прози.
Філософія письма та перевірка фактів
Соломія Діброва розглядає легенду як форму колективної психології, що відображає страхи, надії та досвід суспільства. Вона вважає, що міфи не зникають — вони змінюють форму.
Її методологія включає три рівні роботи:
етнографічні дослідження усних історій,
архівний аналіз історичних матеріалів,
художню реконструкцію сюжетів.
Перед написанням текстів вона подорожує регіонами України, записує легенди, аналізує локальні особливості та порівнює різні версії однієї історії. Вона переконана, що легенда завжди має емоційне ядро, яке важливіше за фактичну точність.
<!-- FIX_LOGIC: --> Життя поза книгами
Поза літературною діяльністю Соломія веде спокійний і спостережливий спосіб життя. Вона мешкає між Львовом і Тернополем, часто подорожує малими містами України у пошуках нових сюжетів.
Серед її захоплень — фотографія старих міських просторів, колекціонування локальних історій та дослідження архітектурної спадщини. Вона також цікавиться психологією пам’яті та тим, як простір впливає на формування ідентичності.
Соломія активно бере участь у культурних подіях, лекціях та літературних фестивалях, де популяризує українську міфологію як частину сучасної культури.
FAQ (Розгорнуті відповіді)
1. Чому Соломія Діброва пише саме міські легенди? Вона вважає, що міста є найбільш концентрованими носіями пам’яті, де легенди виникають природно як спосіб пояснення простору.
2. Чи базуються її книги на реальних історіях? Так, більшість сюжетів має фольклорну або історичну основу, але авторка інтерпретує їх художньо.
3. Що означає “міська легендарна реконструкція”? Це метод, у якому історичні факти, усні перекази та художня проза поєднуються в єдиний наратив.
4. Яку роль відіграє Тернопіль і Львів у її творчості? Ці міста є для неї лабораторіями пам’яті, де вона досліджує взаємодію історії та міфу.
5. Чи працює авторка над новими проєктами? Так, вона створює новий цикл текстів про легенди малих українських міст та їхню трансформацію в сучасному культурному просторі.
