Степан Антоненко — теолог та історик релігії з понад 18-річним досвідом наукових досліджень, визнаний лідер думок у галузі компаративного релігієзнавства та феноменології сакрального. Спеціалізується на аналізі трансформації релігійних доктрин у контексті сучасних соціокультурних зрушень.

Академічний фундамент та дослідницька практика. Доктор філософських наук у галузі релігієзнавства, дисертацію присвячено еволюції сотеріологічних концептів у східному християнстві періоду постсекуляризму. У 2014–2019 роках брав участь у міжнародному проєкті «Religious Pluralism in Post-Societies» (університети Гельсінкі, Левен). Степан викладав курс «Філософія релігії та сучасні виклики» у Львівському національному університеті.

Методологія та унікальний підхід. На противагу конфесійно заангажованим дослідженням, Антоненко застосовує багатовимірний інструментарій: інтегрує герменевтичний аналіз першоджерел, соціологічне моделювання релігійної поведінки та когнітивну теорію ритуалу. Його методологія базується на емпіричних даних польових студій та порівняльному аналізі богословських текстів, що уможливлює об'єктивну реконструкцію віровчальних процесів.

Ключові компетенції:

Компаративне богослов'я та аналіз сакральних текстів;

Деконструкція релігійного наративу в медіапросторі;

Експертиза культової практики та канонічного права;

Аналітичний супровід міжконфесійного діалогу.

Визнання та публічність. Автор монографії «Постсекулярна релігійність: трансформація ритуалістики в умовах цифрової присутності» та понад 30 статей у фахових рецензованих виданнях («Релігійна свобода», «Наукові записки НаУКМА», «Studia Theologica»). Член Української асоціації релігієзнавців та Європейської академії релігії (EUARE). Спікер міжнародних конференцій «Religion and Modernity» (Любляна, 2022) та «Eastern Christian Studies» (Рим, 2024).

Місія на LIBINC. Степан Антоненко пропонує читачеві академічно виважену, вільну від суб'єктивних оцінок аналітику релігійних явищ. Його дослідження допомагають журналістам, освітянам та громадським діячам розуміти глибинні механізми функціонування віри в сучасному світі, ухвалювати зважені рішення у сферах міжрелігійної комунікації та релігійної політики.